Гривню доведеться обвалити, настане девальвація
Для багатьох українців, на відміну від професійних економістів, головним індикатором здоров'я національної економіки не є динаміка ВВП, не зростання промислового виробництва чи інвестиційної активності, а курс гривні. Чим міцніша гривня — тим краще, вважають люди. Про це повідомляє "Стіна" з посиланням на "hromadske".
Тим часом в українській економіці через велику війну, але не тільки склалася така ситуація, що гривню, швидше за все, доведеться девальвувати, тобто здешевити по відношенню до долара.
Це може бути швидший або повільніший процес, більш-менш болісний, але в перспективі його навряд чи можна уникнути. Що й чому може очікувати.
Чому виникла потреба девальвувати гривню.
У середині жовтня стало відомо, що Міжнародний валютний фонд рекомендує Національному банку провести контрольовану девальвацію гривні. Цю рекомендацію досить складно проігнорувати, адже саме зараз Україна веде з МВФ переговори щодо нової кредитної програми.
Нинішня програма, яка розпочалася у березні 2023-го та має обсяг 15,5 мільярда доларів, підходить до свого завершення. Так, МВФ у рамках цієї програми вже виділив Україні 10,6 мільярда доларів, тоді як решту коштів доведеться витратити, щоб погасити попередні борги України перед МВФ.
Обсяг нової програми може становити близько 8 мільярдів доларів – не так багато, але й не мало. Особливо, якщо зважити на важливість у принципі мати програму МВФ — саме на основі оцінок, підрахунків та рекомендацій МВФ приймаються більші програми фінансової допомоги для України — від Євросоюзу та «Великої сімки».
Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії, прогнозує, що МВФ, який був досить м'яким у своїх вимогах до України від початку великої війни, наразі посилиться.
«Співпраця має стати інструментом реальних реформ: менш поблажливим до української влади, з чіткими умовами там, де є значний політичний опір. А там, де реформи болючі, умовами мають стати попередні заходи, узгоджені ще до початку дії нової програми, щоб не було спокуси ігнорувати важливі рішення», — вважає Самойлюк.
Наприклад, МВФ вже досить давно рекомендує Україні підняти ставку ПДВ для збільшення бюджетних доходів. Як і девальвація, це досить непопулярний захід.
Відповідно, якщо МВФ наполягатиме на девальвації гривні, Нацбанку буде досить важко чинити опір, хоча він може і постаратися це зробити.
"МВФ ніколи не був прихильником того, щоб гривня посилювалася", - зазначає в розмові з капітаном Тарас Козак, президент інвестиційної групи "Універ".
"Суть така, що і Кабмін давно хоче девальвувати гривню", – вважає економічний експерт Олег Гетьман.
Але як може допомогти девальвація вирішити фінансові проблеми України?
«Коли МВФ приходить до країни, то робить це, аби чисто збалансувати два дефіцити — торговий та бюджетний. Вони дивляться лише на ці дві речі. Якщо в бюджеті дефіцит, а ще торговий дефіцит, МВФ каже: "Ось, дивіться, ці дві речі чудово вирішуються. Девальвуєте національну валюту - і торговий дефіцит стає меншим, і додаткові гроші для бюджету з'являються", - пояснює Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертного центру Case Ukraine.
Український бюджетний дефіцит залишається дуже високим. Так, за оцінками міністра фінансів Сергія Марченка, непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки становить близько 60 мільярдів доларів. Але попередні роки показали, що зазвичай дефіцит держбюджету виявляється ще більшим, ніж планував Мінфін.
Оскільки міжнародна допомога надається Україні у валюті – доларах та євро, – за умови девальвації гривні уряд зможе наповнити бюджет великою кількістю коштів. Просто через те, що долари та євро коштуватимуть дорожче. Є й інші ефекти: так, дорожчають імпортні товари, а тому зростуть збори ПДВ на імпорт.
Подорожчання долара на 1 гривню дало б бюджету додатково 45-50 мільярдів гривень надходжень від обміну урядом іноземної валюти, підрахували аналітики інвестгрупи ICU.
Але існує погляд, що уряд краще відмовитися від неефективних видатків державного бюджету, ніж наполягати на девальвації гривні, що може викликати прискорену інфляцію, тобто прискорене зростання цін, а отже, і падіння платоспроможності громадян.
«У Мінфіні, в Кабміні краще зайнялися б зрізанням неефективних витрат, таких як неефективний кешбек на українське, — це 4 мільярди гривень; стратегічні комунікації – ще на 4 мільярди гривень; знову ж таки серйозні кошти на дороги — це ще приблизно десяток мільярдів гривень. Краще нехай уряд урізує неефективні витрати, ніж намагається зібрати новий інфляційний податок», - зазначає економічний експерт Олег Гетьман.
Своїми підрахунками поділився також економіст Ілля Несходовський, керівник аналітичного спрямування мережі «АНТС»: «Просто подумайте: якщо Національний банк реалізував курс гривні, закладений у бюджеті 2025 року, а це 45 гривень за долар, бюджет додатково отримав би 168 мільярдів гривень. Тому штучний зміст курсу, звісно, не йде на користь економіці».
Для розуміння: всі доходи українського держбюджету у 2026 році мають становити, згідно з планом, 2,8 трильйона гривень.
Щоб не допустити падіння гривні, НБУ здійснює так звані валютні інтервенції — продає долари на валютному ринку тим, хто цих доларів потребує. Але це досить дорогий інструмент: він може коштувати НБУ 2-3 мільярди доларів щомісяця, інколи більше. З початку року ця сума складає 26 мільярдів доларів.
Іноземної валюти потребують передусім компанії-імпортери, які завозять в Україну товари з-за кордону — для продажу чи для власного використання. Так, зараз обсяги імпорту в Україну перевищують обсяги експорту вдвічі. За даними Державної митної служби, протягом дев'яти місяців 2025 року Україна імпортувала товарів на 60,1 мільярда доларів, а експортувала — лише на 29,5 мільярда доларів. Відповідно торговельний дефіцит становить 30,6 мільярда доларів. Минулого року за цей час він становив 20,5 мільярда доларів.
Отже, лише за дев'ять місяців року понад 30 мільярдів доларів залишають фінансову систему України, щоби розрахуватися за імпортні поставки. Поки що гривня досить міцна, як зараз, ці імпортні товари залишаються достатньо доступними.
«При незмінному курсі гривні до долара ми маємо поступове зміцнення національної валюти у реальному вимірі. Це один із чинників, хоч і не найважливіший, які формують рекордно високий дефіцит зовнішньої торгівлі України. Тож його можна було б нівелювати, роблячи гривню трохи дешевшою у довгостроковому періоді», — зазначають аналітики інвестгрупи ICU.
Основні категорії українського імпорту – це зброя, військове обладнання, автомобілі, хімічна продукція та енергетична сировина та необхідна для енергосистеми техніка.
Навряд чи слід очікувати, що до завершення війни може впасти імпорт зброї чи імпорт енергоносіїв, тому торговельний дефіцит загрожує високим. Але все ж таки слабкіша гривня могла б його зменшити. З іншого боку, у разі завершення війни обсяг імпорту має впасти автоматично, оскільки впадуть обсяги закупівлі зброї та енергетичних товарів.
«Субсидуючи торговий дефіцит, таку ось міцну гривню, ми трохи неадекватно оцінюємо ситуацію, в якій ми знаходимося. Крім енергетичного обладнання багато що імпортується з того, що, грубо кажучи, не мало б імпортуватися, якби було вільне курсоутворення гривні. Наприклад, ті самі продукти. Ні для кого не секрет, що деякі продукти харчування в Україні коштують дорожче, ніж у Польщі. Тому імпорт продуктів в Україну зростає», - каже Дмитро Боярчук із Case Ukraine.
«Нормальна економіка передбачає, що ви конкурентоспроможні, ваш експорт конкурентоспроможний і ви орієнтуєтеся на нього, щоб профінансувати імпорт, а не на те, щоб брати вагонами у борг або залучати допомогу і на неї щось імпортувати», — каже Павло Кухта, колишній виконувач обов'язків міністра економіки.
Але чи ухвалить Національний банк усі ці аргументи, щоб розпочати контрольовану девальвацію гривні? Адже точно можна сказати, що українцям будь-яка девальвація, контрольована чи неконтрольована, не сподобається, бо піднімуться ціни, зменшиться їхня платоспроможність. Отже керівництво НБУ відчує на собі хвилі народного невдоволення.
Під час недавнього пресбрифінгу голова НБУ Андрій Пишний так відповів на питання про рекомендацію МВФ девальвувати гривню: «У фокусі нашої співпраці з МВФ завжди були і залишаються питання цінової стабільності та зовнішньої стійкості. Під час кожного перегляду у нас відбуваються дискусії, що охоплюють широке коло питань.
НБУ реалізує свою валютно-курсову політику в рамках стратегічних документів, які ми розробили та узгодили у рамках чинної програми (з МВФ). Однак ми розуміємо, як і наші партнери, що остаточне рішення щодо валютно-курсової політики залишається за НБУ, як і відповідальність.
Політика НБУ була і залишається спрямована на те, щоб забезпечити цінову стабільність, стійкість валютного ринку, привабливість гривневих активів та макрофінансову стабільність».
Власне керівництво НБУ, перш ніж реалізовувати політику девальвації, пояснить необхідність такого кроку президенту Володимиру Зеленському та його Офісу та отримати «ок». Адже потенційно девальвація може вдарити і за політичними рейтингами Зеленського.
«Думаю, що в будь-якому разі політичний чинник у ці розрахунки втручатиметься. Без варіантів. І як це конкретно виглядатиме? Як візит голови Нацбанку до Офісу президента, як дзвінок з Офісу до голови Нацбанку чи ще щось? Важко сказати. Але ясно, що Нацбанк не може не враховувати цей фактор у своїх розрахунках. Це точно буде, і це відіграє певну роль», — коментує Павло Кухта, колишній виконувач обов'язків міністра економіки.
Як виглядає девальвація
Нещодавно курс гривні знову перетнув позначку 42 гривні за долар, фактично повернувшись до того значення, що фіксувалося на початку року, — у січні. Протягом року українська валюта навіть трохи зміцнювалася та кілька місяців перебувала на рівні 41,5 гривні за долар.
Такий міцний курс – прямий результат валютних інтервенцій Нацбанку. Без них курс був би зовсім інший.
«Загалом скажу так: якби не Національний банк, у нас має бути курс на сьогодні — 50-70 гривень за долар. Чому? Бо коли в нас імпорт у два рази більший за експорт, то у нас має бути просто шалена девальвація на десятки відсотків», — каже Ілля Несходовський із мережі «АНТС».
Тобто, якщо НБУ зараз просто відпустить курс, гривня девальвує досить сильно. Тому постає питання, як стрімко слід девальвувати гривню з огляду на те, що всі основні цифри української економіки мають відповідати рекомендаціям та розрахункам МВФ, інакше можуть виникнути проблеми.
МВФ прогнозує, що середній курс гривні до долара протягом 2026 року становитиме 45,4 гривні за долар. Водночас, український Мінфін заклав у проект державного бюджету 2026 року курс 45,7 гривні за долар. Це може бути орієнтиром, до якої девальвації слід готуватись українцям. Щоправда, вона може продовжуватись і протягом наступних років.
Сценарії девальвації можуть бути різними від досягнення конкретного показника курсу за короткий період до повільної девальвації, розтягнутої в часі. Але НБУ нарешті потрібно вийти на той курс гривні, який допоможе збалансувати держбюджет та торговельний баланс.
«Може бути і такий, і такий варіант, але якщо це незначне, плавне зростання долара, то населення, звісно, не дуже на це болісно реагує. Ну, виріс він трохи – і нічого. Один-два відсотки за кілька місяців – це непомітно та не боляче. До кінця цього року курс може бути 43-44 гривні за долар, а наступного року зростання десь до 45-46 гривень», — прогнозує Тарас Козак з інвестгрупи «Універ».
Аналітики ICU у свою чергу припускають незначне ослаблення гривні щодо долара: до 42,4 гривні за долар до кінця 2025 року та до 44,5 гривні за долар до кінця 2026 року.
"Побажання МВФ, звичайно, відіграватимуть вирішальну роль у рішенні НБУ поступово послабити гривню", - додають вони.
Українці пам'ятають три великі девальвації з минулого. Перша — відбулася в результаті світової фінансової кризи 2008 року і підвищила вартість долара з 5 до 8 гривень. Це було дуже болісно для населення.
Не менш болісною була інша девальвація — 2014-2015 років, яку, до речі, Україна теж проводила за рекомендаціями МВФ, який також більше дбав про дефіцит державного бюджету, аніж платоспроможність громадян. Тоді гривня девальвувала з 8 гривень за долар до 25 гривень, а потім пішла ще трохи далі. Це викликало економічний шок.
Третя девальвація, що відбулася з початком великої війни 2022-го і привела гривню до її нинішнього курсу.
«Я думаю, що краще робити девальвацію зараз — повільно, помірно, ніж потім опинитися перед необхідністю переставляти, скажімо, курс 42 на курс 52 чи курс 60. Краще це робити поступово. Це моя така думка. Думаю, що це дискусійне для багатьох питання», — міркує економіст Дмитро Боярчук.
Якщо відкласти девальвацію на період після завершення війни, там можуть виникнути серйозні економічні проблеми.
«Відверто кажучи, я не думаю, що зараз ми можемо говорити про якийсь бум інвестицій після завершення бойових дій. Чи не та ситуація. Усі розуміють, що буде якийсь період досить важким для нашої адаптації. Після бойових дій може бути період, який буде важчим з економічної та соціальної точки зору, ніж навіть під час війни. Якщо на це ще не кладеться шокова девальвація, буде дуже тяжко», – додає Дмитро Боярчук.
А ще українцям варто приготуватися, що у разі навіть «контрольованої девальвації» ціни, ймовірно, не припинять зростання — може прискоритися. Подорожчають насамперед імпортні товари — серед них і харчові продукти. Ніхто не гарантує, що за подорожчанням імпорту українські харчові виробники не почнуть піднімати і свої ціни.
Після певного зниження за останні місяці рівень споживчої інфляції в Україні нині становить 11,9%. Протягом року вона перевищувала 15%. НБУ прогнозує, що, незважаючи на ризики прискорення інфляції, вона все ж таки впаде до 9,2% станом на кінець року і до 6,6% у 2026 році.
Чому НБУ так вважає? Регулятор вірить, що політика відсоткових ставок утримає ціни надлишкового зростання.
Так, 23 жовтня НБУ ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%, хоча фінансовий ринок очікував на її зниження через уповільнення інфляції. Однак у НБУ вважають, що з інфляцією не все так добре, а ще дбають, щоб процентні ставки за державними облігаціями та банківськими депозитами, які йдуть за обліковою ставкою, залишалися високими, щоб українці не побігли купувати долари та євро.
«Зараз інфляція вже пішла на спад — і це вже дозволяє їм, Національному банку, трохи відпустити долар, щоб він зріс, дослухатися цих побажань МВФ. І це дасть певне зростання інфляції, але загалом інфляція падає, тож це буде некритично.
Саме з цих міркувань, я так думаю, Нацбанк не опустив облікову – він розуміє, що певне зростання долара дасть певний інфляційний імпульс і цей імпульс потрібно стримувати високою обліковою ставкою», – пояснює Тарас Козак, президент інвестгрупи «Універ».
"Подорожчання долара відповідно до нашого прогнозу (42,4 гривні за долар до кінця 2025 року і до 44,5 гривні за долар до кінця 2026 року) може сукупно додати два процентні пункти інфляції на горизонті до 18 місяців", - прогнозують аналітики ICU.
«Складність будь-яких економічних дій в Україні — того, що робить будь-який бізнес, інвестор, держава, — це насамперед божевільна невизначеність», — нагадує екс-виконувач обов'язків міністра економіки Павло Кухта.
Нещодавно ми розповідали про перехід на електронні гроші: у Нацбанку сказали, коли введуть "єГрівню".
Також «Стіна» повідомляла, долар та євро тріщать по швах, Нацбанк та ПриватБанк різко переписали курс валют.
Ще ми писали, обмін валют, на готівку вводять обмеження, що робити.
