Як писав Ukrainian Wall, з 1 січня 2026 року в Україні запрацювала нова модель фінансування підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю. Адміністрування квартального внеску перейшло від Фонду соціального захисту до Державної податкової служби — і вже на першому платіжному циклі бізнес зіткнувся з нестандартною ситуацією.
Граничний строк сплати за I квартал 2026 року минув 20 травня, але форма Звіту до цього часу так і не була затверджена. У ДПС однозначно кваліфікували ситуацію: відсутність затвердженої форми ніяк не впливає на обов'язок сплати внеску. Якщо підприємство чи ФОП із найманими працівниками не виконали встановлений норматив, кошти мають бути перераховані у визначений законом строк. Про це йдеться в роз'ясненні ДПС із категорії 135.05 розділу «Запитання — відповіді з Бази знань» ЗІР.
Хто має сплачувати внесок
Новий обов'язок стосується всіх роботодавців, у яких середньооблікова чисельність штатних працівників за квартал становить 8 і більше осіб. Для підприємств із чисельністю від 8 до 25 працівників норматив — одне робоче місце для особи з інвалідністю. Якщо ж у штаті понад 25 осіб, квота становить 4% від середньооблікової чисельності.
Якщо роботодавець не виконав норматив — тобто не працевлаштував необхідну кількість осіб з інвалідністю — він зобов'язаний сплатити цільовий внесок за кожне незаповнене робоче місце. Важливо: навіть якщо офіційний бланк звіту ще не з'явився, обов'язок нікуди не зникає.
Як розрахувати суму внеску
Формула розрахунку виглядає так: від нормативної кількості робочих місць (4% від середньооблікової чисельності штатних працівників за квартал) віднімається фактична кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю. Отриману різницю множать на розмір середньомісячної заробітної плати в регіоні за попередній квартал. Саме такий підхід закладено в Законі № 4219-IX, ухваленому 15 січня 2025 року.
Роботодавці мають самостійно контролювати виконання нормативу, вести внутрішній облік і проводити розрахунки. Складнощі у взаємодії між реєстрами чи технічна неготовність підзаконних процедур не звільняють від нарахування штрафних санкцій.
Що загрожує за прострочення
Закон встановив чіткий строк сплати — 20 календарних днів після граничного строку подання Звіту. Затримка навіть на один день запускає механізм щоденної пені: 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочення, без обмеження строком давності. До цього додається штраф у розмірі 7% від несплаченої суми.
Окрема проблема — звітність. Штраф за неподання Звіту становить 10 неоподатковуваних мінімумів (170 гривень). Формально цей штраф активний з 12 травня 2026 року. Після появи затвердженої форми роботодавець зможе подати Звіт із запізненням, однак звільнення від санкцій не є автоматичним — кожен випадок доведеться обґрунтовувати окремо.
Хоча роз'яснення ДПС не має статусу нормативно-правового акта, для бізнесу воно має практичне значення. Саме такою позицією керуються контролюючі органи під час адміністрування платежів і перевірок. Аудиторам і бухгалтерам варто вже зараз подбати про документальне підтвердження всіх розрахунків, щоб убезпечити підприємство від штрафних санкцій.
Раніше Ukrainian Wall писав: українців з інвалідністю лякають скасуванням пенсії: що буде з виплатами після працевлаштування.
