Як раніше писав Ukrainian Wall, через перехід Православної церкви України на новоюліанський календар у 2023 році всі «сталі» свята змістилися на 13 днів назад. Тож Івана Купала тепер припадає на ніч проти 24 червня — з вівторка 23-го на середу 24 червня 2026 року. Раніше свято відзначали в ніч на 7 липня.

Ніч на Івана Купала в Україні здавна вважали однією з наймістичніших у році. Наші предки вірили, що саме в цей час вода, вогонь і рослини набувають особливої сили, а між світом людей і потойбіччям стираються межі. Дівчата пускали вінки на воду, молодь стрибала через багаття, а найсміливіші вирушали до лісу шукати легендарну квітку папороті.

Що означали обряди насправді

Як пояснює фольклористка Дар'я Анцибор у коментарі для napensii.ua, купальські обряди мали глибоке символічне значення. Вінок, пущений на воду, був не просто ворожінням на судженого — це був спосіб «відпустити» свою долю й довіритися водній стихії. Якщо вінок плив рівно — рік обіцяв бути щасливим, якщо тонув — вважалося поганим знаком.

Стрибки через багаття також не були звичайною розвагою. Вогонь у купальську ніч сприймали як очисну силу: вважалося, що той, хто перестрибне через полум'я, позбудеться хвороб, невдач і «поганого ока». Пари стрибали разом, тримаючись за руки — якщо руки не роз'єднувалися, це обіцяло міцний шлюб.

Квітка папороті, скарби та відьми: у що вірили предки

Найвідоміший купальський міф — це легенда про квітку папороті, яка нібито розпускається рівно опівночі й дає тому, хто її знайде, здатність розуміти мову звірів, бачити заховані скарби та керувати природними силами. Анцибор наголошує: папороть — рослина, що не квітне взагалі, і цей міф був радше випробуванням на сміливість. Адже вважалося, що дорогу до квітки охороняє нечиста сила.

Саме тому купальська ніч вважалася часом, коли відьми, русалки й лісовики виходять із потойбіччя. Люди вірили: якщо не задобрити духів або не захистити себе оберегами — можна накликати біду. Звідси й традиція розкладати кропиву на порогах і підвіконнях, а також окроплювати худобу свяченою водою.

Чому церква досі не визнає Івана Купала

У Православній церкві України неодноразово наголошували: жодного святого на ім'я «Іван Купала» у християнстві не існує. Купало — це назва язичницького божества, а саме свято має дохристиянське коріння, пов'язане з літнім сонцестоянням.

Історично склалося так, що народне свято «наклалося» на церковне Різдво Іоана Предтечі (Івана Хрестителя), яке тепер відзначають 24 червня. У ПЦУ пояснюють: церковне свято не передбачає жодних ворожінь, стрибків через вогонь чи плетіння вінків — це день молитви й вшанування пророка, який хрестив Ісуса Христа у водах Йордану.

«Іоан Хреститель є одним із найбільш шанованих святих, і він є єдиним святим, чиє земне народження святкує Свята Церква, окрім Спасителя і Його Пречистої Матері», — наголошували раніше в ПЦУ.

Тож для вірян 24 червня — це передусім день для відвідування храму, а не для купальських гулянь. Водночас фольклористи закликають не протиставляти народну традицію й церковний календар: українська культура століттями поєднувала дохристиянські та християнські елементи, і саме в цьому її унікальність.

Раніше Ukrainian Wall писав: церковне свято 22 червня: що категорично не можна робити — заборони, які стосуються кожного.

Ми вже повідомляли: церковне свято в неділю: три суворі заборони, які не можна порушити — кого торкнеться.