Не сваритися, не заздрити, не відмовляти в допомозі: 14 березня велике церковне свято — бійтесь порушити заборони

У суботу, 14 березня, православні віряни в Україні відзначають важливу церковну дату. Цього дня за новим календарем згадують благовірного князя Київського Ростислава, а також припадає батьківська поминальна субота третього тижня Великого посту.

Це особливий день, коли у храмах проходять заупокійні богослужіння і люди моляться за своїх рідних, які відійшли у вічність. У народній традиції дату ще називають Венедиктовим днем, і з нею пов’язано багато стародавніх звичаїв та прикмет.

Церква нагадує, що головне у цей день — не зовнішні обряди, а щира молитва, пам’ять про померлих та добрі справи.

Кого згадує церква 14 березня

За новим церковним календарем 14 березня вшановують пам’ять благовірного князя Ростислава Київського.

Він жив у XII столітті та був одним із правителів Київської Русі. У хрещенні князь мав ім’я Михайло.

Ростислав був онуком знаменитого князя Володимира Мономаха і понад сорок років правив Смоленським князівством. За час його правління активно розвивалися міста, будувалися храми та монастирі.

Саме за князя Ростислава:

була створена Смоленська єпархія

активно будувалися християнські святині

зміцнювалася церковна влада

Пізніше він став київським князем і залишив помітний слід в історії держави та церкви.

За переказами, Ростислав був дуже побожною людиною. У дні Великого посту він запрошував ченців Києво-Печерського монастиря до себе на трапезу і навіть особисто їм прислужував, що вважалося великою чеснотою для правителя.

Батьківська субота: день молитви за померлих

14 березня також припадає батьківська поминальна субота.

Це особливий день у церковному календарі, коли віряни моляться за упокій душ померлих родичів.

У храмах цього дня проходять:

панахиди

заупокійні літургії

спільні молитви за покійних

Люди приходять до церкви, щоб подати записки з іменами рідних, яких хочуть пом’янути.

Якщо немає можливості піти до храму, священники кажуть, що можна помолитися і вдома.

Що прийнято приносити до храму

У народній традиції на батьківську суботу часто приносять до церкви так звану “панахидку”.

Це пісні продукти, які залишають для милостині.

Найчастіше це:

хліб

крупи

цукор

фрукти

рослинна олія

печиво або інші пісні страви

Таку їжу передають нужденним або людям, які потребують допомоги.

Священники наголошують: приносити продукти не обов’язково. Найголовніше — щира молитва і добра пам’ять про померлих.

Народні традиції Венедиктового дня

У народному календарі 14 березня називають Венедиктовим днем.

Колись у селах у цей час особливу увагу приділяли домашнім тваринам. Вважалося, що саме вони допомагають людині вижити у господарстві.

Тому господарі:

доглядали за худобою

чистили стайні

давали тваринам найкращий корм

Існувало навіть повір’я, що якщо тихо попросити домашню тварину про допомогу у важливій справі, бажання може здійснитися.

Що не можна робити 14 березня

Церква і народні традиції цього дня радять уникати сварок та образ.

У цей день не рекомендується:

сваритися та з’ясовувати стосунки

заздрити або бажати комусь зла

відмовляти в допомозі

лаятися чи ображати людей

Також небажано:

влаштовувати гучні застілля

поминати покійних алкоголем

залишати їжу на могилах

Церква нагадує, що краще допомогти живим людям, ніж залишати продукти на кладовищі.

Народні прикмети на 14 березня

Наші предки уважно спостерігали за природою у цей день і вірили, що вона може підказати, яким буде літо.

Найпоширеніші прикмети:

якщо чути грім — літо буде теплим і врожайним

горобці купаються в пилу — скоро прийде тепло

ранковий туман — до дощового літа

якщо день морозний — холод може затриматися ще на кілька днів

Чому цей день вважають особливим

14 березня поєднує одразу кілька важливих традицій — церковну пам’ять про святого князя, поминання покійних і народні обряди.

Тому головний сенс цієї дати — пам’ять, молитва та добрі справи.

Саме в такі дні люди згадують своїх рідних, допомагають ближнім і намагаються зберігати мир у серці та в домі.

Нещодавно ми розповідали, хто має город чи господарство, Карітас може знати від 55000 до 65000 гривень.

Також «Стіна» повідомляла, українцям хто зараз у селах, Карітас починає прийом заявок на видачу коштів для господарювання – як подати документи.

Ще ми писали, всім у кого є дача чи город, що вже потрібно зробити із посадковою картоплею.